Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» No 2255-ІХ від 12.05.2022 внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що набирають чинності з 26.07.2022

Повернення обов’язку надавати відомості на запит реєстратора (абз.2 п.3 ч.3 ст.10 Закону).
Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність.

Визначення вимог до розташування робочого місця реєстратора (ч.5 с.10 Закону).

Робоче місце державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації прав, може бути розташовано виключно в населеному пункті за місцезнаходженням відповідного суб’єкта та/або центру надання адміністративних послуг, ним утвореного.

Розширення переліку документів, що підтверджують повноваження особи на подання документів для цілей проведення реєстраційних дій (абз.7 ч.1 ст.20 Закону):
– документ, що підтверджує повноваження

законного представника особи,
– нотаріально посвідчена довіреність (крім

проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування);

Отже, для органів влади допускається довіреність у простій письмовій формі.

– довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави;

– відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Змінено та розширено перелік випадків, коли відмова з підстави наявності зареєстрованих обтяжень НЕ застосовується (ч.4 ст.24 Закону):
◊ 1) державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав;

◊ 2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, стосовно якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в невід’ємній архівній складовій частині;

◊ 3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

◊ 4) державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, крім державної реєстрації іпотеки за наявності заборони відчуження, арешту;
◊ 5) державної реєстрації прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу (для податкових застав) на відчуження, передачу в іпотеку, у тому числі наступну іпотеку, або передачу на іншому речовому праві такого майна – у разі якщо обтяженням є іпотека або податкова застава;

◊ 6) державної реєстрації прав на підставі свідоцтва про право на спадщину;

◊ 7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем – фінансовою установою в порядку, передбаченому ст. 33- 38 Закону України «Про іпотеку», за умови що інші обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки;

◊ 8) державної реєстрації прав на підставі нотаріально посвідченого договору – у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;

◊ 9) державної реєстрації прав на підставі документа, відмінного від договору, щодо якого власником нерухомого майна встановлено вимогу нотаріального посвідчення, – у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;

◊ 10) державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення – у разі якщо обтяженням є намір власника щодо її продажу;

◊ 11) державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення – у разі якщо обтяженням є переважне право її купівлі;

◊ 12) державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за наявності згоди суб’єкта переважного права купівлі
земельної ділянки сільськогосподарського призначення – у разі якщо обтяженням є переважне право її купівлі;

◊ 13) державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім передачі її емфітевтом в оренду, – у разі якщо обтяженням є заборона передачі її емфітевтом в оренду;

◊ 14) виправлення технічної помилки відповідно до статті 26 Закону.

Закріплено перелік підстав, коли заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій не приймається (ч.6 ст.25 Закону):
1) невстановлення особи заявника;

2) невстановлення належності об’єкта нерухомого майна заявнику на праві власності;

3) якщо не сплив п’ятиденний строк, передбачений частиною п’ятою цієї статті.

Особливості виправлення технічних помилок (абз.2-3 ч.2 ст.26 Закону). Якщо після отримання заявником документів виявлено технічну помилку, зокрема помилку у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, про речове право, обтяження, про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права,
обтяження якої містять таку помилку, відомості.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Нова процедура проведення державної реєстрації на підставі судових рішень про скасування (абз.2- 4 ч.3 ст.26 Закону).
1. Якщо реєстратором було проведено державну реєстрацію набуття речових прав, їх обтяжень, але судом скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, або визнано недійсними чи скасовано документи, на підставі яких проводилася реєстрація, або скасовано державну реєстрацію прав → відповідні права чи обтяження припиняються.

При цьому, якщо в Державному реєстрі прав, його невід’ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, їх обтяження, припинені у зв’язку з проведенням відповідної державної реєстрації (наприклад у результаті переходу права власності), або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права,
їх обтяження, одночасно з державною реєстрацією їх припинення проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

2. Якщо реєстратором було проведено державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, їх обтяжень, але судом скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, або визнано недійсними чи скасовано документи, на підставі яких проводилася реєстрація, або скасовано державну реєстрацію прав → відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, їх обтяжень.

Дата і час державної реєстрації набуття речових прав, їх обтяжень, що були припинені та наявні в Державному реєстрі прав, його невід’ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Звертаємо увагу, що зміни до ч.3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» щодо обов’язковості отримання згоди органу управління ЮО на розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення набирають чинності з 26.09.2022.