14 квітня 2024 року відсвяткувала столітній ювілей Лідія Іванівна Місінкевич, дивовижна жінка, чиє життя сяє прикладом мужності, працьовитості та безмежної любові до своїх близьких.
Народившись 14 квітня 1924 року в мальовничому селі Сиферинівка Барського району, Лідія Іванівна з самого дитинства відчула тягу до знань і праці. Після закінчення школи вона ступила на шлях аграрної науки, здобувши освіту в сільськогосподарському технікумі. Прагнення до самовдосконалення та щира любов до землі привели її до роботи агрономом плодоовочевих культур.
Життя Лідії Іванівни не оминули жорстокі випробування Другої світової війни. Особливо зворушливою є історія, яка трапилася з Лідією коли їй було 16 років. Щоб уникнути вивезення до Німеччини, вона з подругою сховала свої паспорти, замотавши їх у пакет та кинувши в криницю. Цей відчайдушний крок став свідченням їхньої нескореності та щирої любові до своєї Батьківщини.
1946 рік знаменував собою новий етап у житті Лідії Іванівни. За направленням вона приїхала до Вороновицького району, де розпочала свою роботу в насіннєвій лабораторії. Саме тут вона зустріла свою долю, вийшла заміж та подарувала життя сину та доньці.
Працюючи старшим лаборантом насіннєвої лабораторії, Лідія Іванівна не лише сумлінно виконувала свої обов’язки, але й здобула повагу та шану своїх колег. Після закриття лабораторії у 1961 році Лідія розпочала новий розділ свого трудового шляху, ставши продавцем у райспоживчій спілці. У 1978 році вона була обрана вуличним депутатом, та сумлінно виконувала свої обов’язки перед односельчанами.
Навіть вийшовши на пенсію в 1980 році, Лідія Іванівна не сиділа склавши руки. Вона невтомно працювала у своєму господарстві, ділилася плодами праці з сусідами, завжди готова була прийти на допомогу. Її дім був наповнений затишком та теплом, а двері були завжди відчинені для друзів та знайомих.
Із святом пані Лідію привітали очільник громади Олександр Ковінько, начальниця відділу охорони здоров’я та соціального захисту населення Вікторія Біла та очільниця ради ветеранів Валентина Квятковська.
Лідія Іванівна – це не просто людина, це ціла епоха. Її життя – це приклад мужності, стійкості, щирої любові до людей та безмежної відданості своїй справі.