Православна церква 2 серпня вшановує пам’ять преподобного Іллі, найвідомішого християнського пророка. Наші предки завжди шанували цього святого. День Іллі українці поважали і мали багато традицій.

За давніми українськими звичаями, в Ільїн день починаються “горобинові ночі”. Так називали грозові ночі з блискавками. Вважалося, що грози наганяє на землю нечиста сила. Традиційно в це народне свято йде дощ, а часто і з грозою. Якщо гриміло, то наші предки не підпускали до себе кішок і собак – побоювалися, що в тварин в цей день може вселитися зла сила, яка і напускає негоду.

У народне свято 2 серпня дощ вважається благодатним і зцілюючим. Якщо день видався дощовим, то наші предки виходили на вулицю і спеціально промокали під дощем, або як мінімум вмивалися дощовою водою. Вірили, що це зцілить будь-які хвороби.

Наші предки в народне свято 2 серпня випікали хліб з свіжозібраного зерна і з’їдали всією сім’єю “за хороший урожай”. Нерідко зерно перед помелом на борошно освячували в церкві, і тоді пекли святий хліб. Випічку роздавали кожному члену сім’ї від найстарших до наймолодших. Вважається, що такий хліб додає здоров’я і від нього не повніють.

У свято 2 серпня українці переставали купатися в річках і водоймах. Говорили, що “до Іллі мужик купається, а після Іллі – з водою прощається”. Після цієї дати вода вважалася занадто холодною і небезпечною для купання.