Охорона атмосферного повітря в населених пунктах

Одним із завдань Держпродспоживслужби є здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства та контроль в межах компетенції за факторами середовища життєдіяльності людини.

До комплексних екологічних законів, які містять норми щодо охорони атмосферного повітря, належить Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 16.10.1992 року № 2707-XII, прийнятим у новій редакції 29.06.2024. Закон визначає загальні положення, а також регулює питання стандартизації і нормування в галузі охорони атмосферного повітря, організаційно-правових заходів щодо охорони атмосферного повітря, дотримання правових вимог при проєктуванні, будівництві та реконструкції промислових об’єктів.
Норми щодо охорони атмосферного повітря містяться в інших спеціалізованих законодавчих актах.
З метою запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, в частині встановлення гігієнічних вимог до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях та відповідно до вимог Розділу 8 наказу МОЗ України № 173 від 19.06.1996 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» суб’єкти господарювання при здійсненні промислової, виробничої діяльності та наданні послуг зобов’язані дотримуватись:
розмірів санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства до житлової забудови та утримання її території;
концентрації та рівнів шкідливих факторів на зовнішній межі санітарно-захисної зони щодо не перевищення їх гігієнічних нормативів;
здійснення необхідних заходів щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного повітря в населеному пункті;
відсутності викидів в атмосферу шкідливих речовин, на які не встановлені гігієнічні нормативи;
регулювання викидів шкідливих речовин в атмосферу з урахуванням прогнозу несприятливих метеорологічних умов;
впровадження технологічного чи санітарно-технічного обладнання, що забезпечує вловлювання, утилізацію, знешкодження викидів і відходів або повне їх виключення;
застосування використання безвідходних і маловідходних технологічних процесів;
наявності висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на документацію на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо.
При цьому звертаємо особливу увагу, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.05.2018 № 952 «Про затвердження Змін до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом МОЗ України 19 червня 1996 року № 173 (ДСП 173-96) розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об’єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.
Отже, займаючись різними видами підприємницької діяльності, не забувайте подбати про охорону атмосферного повітря та навколишнього середовища!