14 березня православна церква вшановує святу Євдокію, ім’я якої асоціюється з заступництвом земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі

Традиції Явдохи. У народі цей день називають “Явдохою”: раніше він вважався не тільки першим день весни, а й першим день нового року, адже у наших предків рік починався з 1 березня (14 березня по новому стилю). Аж до XV століття на Явдохи відзначали Новий рік.

Що треба робити на Явдоху. З ранку віруючі поминають в своїх молитвах святу Євдокію, просять у неї зцілення від хвороб, лихоманки, моляться також за безнадійних хворих. У цей день прилітали ластівки. До цих пернатим ставлення було особливо шанобливе: вважалося, що цей птах є символом домашнього вогнища, а також материнства і батьківства. У день 14 березня прийнято було пригощати ластівок хлібними крихтами, тим самим надавати їм шану і визнання

Так як цей день вважався днем ​​початку польових робіт, то прийнято було в народі і проводити особливий ритуал на наближення весни. З цією метою господині з ранку поспішали до лісу і набирали сучки. Вважалося, що вогонь, розведений за допомогою саме цих сучків, здатний прискорити прихід весни.

У цей день заносили в будинок талу воду, омивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили – як умитися на Явдоху молоком, будеш на обличчя білим і красивим. У центральних регіонах України жінки сіяли розсаду в горщиках, сподіваючись, що, посіяна в цей день, вона не постраждає від морозу. А ще святили в церкві зерна пшениці з тим, щоб висадити їх першими.

Бажаю людськoї пoшани.

Здорoв’я міцногo,

Кoхання палкoго.

Щоб дoля твoя,

Мов казка була.

Щoб серце співало,

Всяке лихo миналo.

Щоб ангел охорoняв,

Твoю душу і тілo.

А Гoсподь щoб тобі пoсилав,

Усе те, чoго ти прoсила.