До  Вороновицької ОТГ, 7 лютого,  вшанувати  пам’ять євреїв – невинно убієнних жертв нацизму,  приїхали представники єврейської громади міста Вінниця : Заступник директора державного архіву, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, відома в Україні та далеко за її межами дослідниця історії Голокосту, автор 3-х книг та 85 наукових статей з цієї проблематики Винокурова Фаїна Аврамівна; Головний Рабин Вінниці та Вінницької області Шауль Горовиць; Директор Вінницького музею історії Голокосту Трахтенберг Леонід Михайлович; Віце-президент Єврейської ради України, голова Вінницької іудейської громади Новоселицький Ісак Петрович; Засновник благодійного фонду «Християни за Ізраїль – Україна» Кун Карлієр; голова Вінницької організації спілки письменників України, головний редактор журналу «Вінницький край» Вітковський Вадим Миколайович; бібліотекар Вінницького відділення «Сохнут-Україна» Радер Наталія Ісаковна.

На вечір пам’яті завітали  голова Вороновицької ОТГ Олександр Геннадійович Ковінько та голова Вінницької РДА Михайло Іванович Демченко.

Вечір «Пам’ять єврейського народу жива» підготували працівники Вороновицької бібліотеки. Завідуюча бібліотекою О.В. Юрченко розповіла історію Голокосту в Україні та у Вороновиці: « Свої “Бабині Яри” були практично в кожній з окупованих нацистами областей України. Вороновиця – була єврейським містечком, у якій знаходилося три синагоги. За німецькими даними у серпні місяці 1941 року на території селища проживало 1000 євреїв.

12 листопада  1941 року у Вороновиці біля Степанівського цукрового заводу нацистами було розстріляно 630 євреїв( Посилання ( державний архів російської федерації, фонд 7021 опис 54 діло 12/60 лист 6).

Жертвами другої акції  3 грудня 1941 року стали  ще 380 євреїв.

27 травня 1942 року у селищі було ліквідовано гетто і розстріляно ще – 270 євреїв. (посилання те саме)

У вересні 1942 року у Вороновицькому трудовому таборі було вбито старих і дітей.( По актам розкопків могил)

На хуторі Дальній знаходилася МТС (машино-тракторна станція). Неподалік неї 30 січня 1943 року було розстріляно – 280 євреїв.

24 травня 1943 року  трудовий табір був ліквідований  шляхом розстрілу біля Степанівського цукрозаводу  270 євреїв, які залишилися.»

Ф.А. Винокурова доповнила розповідь Оксани Вікторівни та подякувала голові Вороновицької ОТГ Олександру Ковінько за збереження пам’яті про ті страшні події: «Дякую Вам, Олександре Геннадійовичу, за те, що Ви  були куратором та ініціатором такого заходу».

Л.М. Трахтенберг зауважив, що: «Нам, тим поколінням які живуть через десятки років після Голокосту, потрібно додати максимум зусиль, щоб у нашому ізраїльському Яд-ва-Шемі були встановлені імена всіх праведників про яких, по різним причинам, нам не відомо.»

(Людей, які ризикуючи своїм життям та життям своїх близьких рятуючи євреїв  називають «Праведниками світу».Медаль «Праведник світу» вручають з підписом «В благодарність від єврейського народу. Хто рятує одне життя – рятує весь світ». В Україні це звання отримало 2573 людини.)

Голова Вороновицької ОТГ Олександр Ковінько наголосив, що головною причиною того, чому ми всі маємо пам’ятати про Голокост, є недопущення подібного у майбутньому: «Ми маємо не тільки згадувати  жертв людиноненависницької політики, але й прагнути  до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей. Цей злочин ніколи не може бути забутим, адже це потрібно нам, живим. На цій пам’яті гартується наша свідомість»

Очільник громади також подякував всім хто доклав зусиль, аби ми більше правди знали про ті трагічні події.