Ковінько Олександр Геннадійович

Вороновицький селищний голова
Контакти Графік прийому
смт.Вороновиця, вул.Козацький шлях, 60 перший, третій четвер з 14.00 до 17.00 год.
  • Біографія
  • Запис на прийом
  • Публічна інформація

Народився 3 жовтня 1968 року.

Одружений. Має шестеро дітей.

Головна цінність – родина.

Живе за принципом: Самовіддано працювати на результат та не боятись криміналу.

Олександр Ковінько народився і виріс у Вінниці. Його батько, 1943 року народження, все життя працював на заводі «Маяк» простим інженером. Мама, 1947 року народження, все життя віддала служінню людям – працювала у лікарні імені Пирогова.

Олександр згадує про часи свого дитинства. Вони жили біля 26-ї школи. Звідти до заводу «Маяк» залишалося декілька зупинок трамваю. Білетик тоді коштував 3 копійки. Якщо у батька цих копійок не було, він прокидався на півгодини раніше і йшов на роботу пішки. Такій порядності чоловік навчав і сина. Олександр каже, що завжди батько для нього завжди був та залишається прикладом – як людина порядна, чесна, добра та працелюбна.

Олександр закінчив загальноосвітню школу. Стати військовим юного Олександра надихнув дід, який все життя віддав захисту батьківщини. Він пройшов усю Другу світову війну. Для нього вона почалася забагато раніше, ніж для інших, ще у 1939 році, і закінчилася значно пізніше – у 1946-му.

Дід був дуже суворим і завжди повторював, що з онука має вирости справжній чоловік – захисник і військовий. Попри всю дідову серйозність і суворість, Олександр дуже до нього прив’язався, намагався наслідувати його у всьому. І тому в 1985 р. вирішив вступити до Кемеровського училища зв’язку, як тільки отримав атестат про загальну середню освіту. Зізнається, що у школі був не надто старанним учнем. На противагу,  в училищі все надолужив.

По закінченню училища, молодий військовий вирішив працювати за професією. Служив у Німеччині 1989 і Туркменістані 1992. Олександр згадує, останнє місце дислокації було таким, що страшно згадувати. Там навіть води не було, її двічі на тиждень привозили. І хто знає, куди б доля занесла його далі, якби не розпався Радянський Союз?!

Вже у незалежній Україні видали указ про те, що українці мають служити лише в своїх державі. Цим молодий військовий, у якого на той час уже була дружина і тримісячна дитина, скористався. Купив квиток на літак і повернувся на батьківщину.

Так і закінчилася військова кар’єра Олександра Ковінька. Після повернення додому, він влаштувався 1993 на роботу державним службовцем.

Пройшов деякий час, і Олександр розпочав власну підприємницьку діяльність. Починав з простої торгівлі. За ці роки пережив чимало. Але каже – ніколи нічого не боявся. Сьогодні він – успішний підприємець. І завжди намагається допомогти тим, хто того потребує.

Зараз Олександр Ковінько живе з сім’єю на межі Комарова та Вороновиці. Це місце для нього особливе. Чоловік вважає його рідним. Називає Батьківщиною. В нього там дім. Там народилися його діти. І подбати про свій дім та допомогти людям, які живуть поряд з тобою – це Олександр вважає справою,  яка, як повітря, життєво необхідна. Вона приносить більше радощів, аніж втоми та турбот.

Коли він привів свого маленького півторарічного Назара до дитячого садочку у Вороновиці, він побачив, що у приміщенні застарілі меблі. Він оцінив ситуацію та одразу запропонував замінити меблі для малечі на нові. Приїхали спеціалісти та обладнали приміщення дитячого садочку згідно всіх стандартів.

Так, люди дуже часто звертаються до нього за допомогою. Наприклад, в Комарові Олександр також допомагав дитячому садочку: «по списку» закупляв різноманітне приладдя для належного функціонування садочка. Але громадська діяльність Олександра стосується багатьох сфер: допомагав із освітленням, ремонтом доріг у Комарові. Закупив меблі для селищної ради Вороновиці. А коли почалась війна на сході України, був на передовій.

Чоловік не дуже хоче розказувати про свій досвід як волонтера на сході України. Відомо, що через Олександра в зону бойових дій потрапив мобільний блокпост. Це обладнаний для життя контейнер, який можна перевозити. І постійно на фронт – продукти, продукти харчування.

Олександр каже, що для нього дуже цінним є те, що він може допомагати своїй країні не тільки економічно, але й політично.  Він говорить сам про себе: «звено у великій команді».

Олександр відомий як спеціаліст із кризового управління. Він потрапив у Шляхове управління у Вінниці, куди його запросив Володимир Гройсман. Як людину, яка здатна зрушити з місця роботу, яка переживала застійний період. Про свою роботу там він каже як про таку, що ставила перед ним багато викликів. Але в результаті саме з Олександра Ковінька почав розвиватися благоустрій у Вінниці. «Головне – це змусити команду повірити в себе. В те, що вони самі можуть чудово працювати», – каже він.

Сьогодні Олександр Ковінько – батько шести дітей, підприємець, ефективний управлінець. І за ці роки чоловік не раз дякував батькові та дідові за правильні настанови.

Інформація з'явиться найближчим часом